Студентам

Актуально про права студентів

Чи мають право викладачі знімати/додавати бали або оцінювати відвідування лекцій?

Відповідно до пункту 9.3.5. Положення про організацію навчання в КНУ  від 2018 року “відвідування навчальних занять і проходження передбачених Освітньою програмою практик є обов’язковим для здобувача освіти“, а отже відвідування лекцій є обов’язковим.

Ми часто бачимо, що наші колеги-студенти нехтують відвідуванням лекцій. А шкода. По-перше, тому що втрачають важливі знання, а по-друге, тому що порушують правила.

Також відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” від 2010 року “Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів” (пункт 2.1.1.). Отже, під час проведення лекцій може бути проведено захід контролю якості освіти.

Пункт 9.10.1. Положення про організацію навчання в КНУ серед підстав притягнення студентів до відповідальності встановлює невиконання вимог освітньої програми (індивідуального навчального плану), порушення академічної доброчесності, невиконання вимог договору/угоди про навчання.

Пункт 9.10.2. Положення про організацію навчання в КНУ”. Види відповідальності здобувачів освіти за невиконання своїх обов’язків і зобов’язань, а також порядок притягнення їх до відповідальності визначають закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, регуляторні акти Міністерства освіти і науки України, Статут та інші нормативно-правові акти Університету, а також договір/угода про навчання. Зокрема:

  1. Зауваження;
  2. Попередження;
  3. Догана;
  4. Скасування результатів оцінювання;
  5. Позбавлення академічної стипендії;
  6. Позбавлення наданих Університетом пільг з оплати навчання;
  7. Позбавлення права на проживання у гуртожитку;
  8. Підрахування з Університету (за невиконання індивідуального навчального плану, порушення умов договору/контракту, академічної доброчесності та в інших випадках, що передбачені законодавством);
  9. Інші види відповідальності, що затверджені Вченою Радою Університету за погодженням з органами самоврядування здобувачів освіти.

Отже, за невідвідування лекцій можуть бути передбачені вказані вище заходи відповідальності.

Стосовно оцінювання власне відвідування лекцій, то воно не передбачається вказаними актами. Особливості оцінювання залежать також від конкретної дисципліни (навчальні програми).

Стосовно зменшення кількості балів за невідвідувані лекції, то це не відповідає загальним засадам оцінювання навчального процесу, оскільки бали нараховуються за конкретний навчальний здобуток. Якщо здобувач оцінювання з оцінкою погодився, то вона вже є остаточною. Поточне оцінювання та результати поточного оцінювання знань і навичок студентів за семестр і (або) за кожний змістовий модуль (ЗМ) проставляються у «Журналі обліку успішності студентів». (пункт 3.4. “Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”). Рекомендуємо слідкувати за вашими балами після кожного оцінювання. Подальше регулювання навчального процесу здійснюється відповідно до конкретної навчальної програми, рішень кафедри та викладача.

Чи має право лектор не допускати до іспиту через пропуски лекцій?

Відповідно до пункту 3.7. “Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка від 2010 року “Студент не допускається до складання іспиту (заліку), якщо кількість балів, одержаних за змістові модулі (поточний контроль) впродовж семестру разом з максимально можливою кількістю балів, набраних на іспиті (заліку), в сумі не перевищуватиме 59 балів, а також якщо студент немає жодної оцінки з поточного модульного контролю”.

Таким чином, Положенням встановлено лише ці дві причини недопуску до семестрового контролю у формі іспиту чи заліку. Крім того, відповідно до пункту 3.8 “Положення про порядок оцінювання знань студентів Університету” про недопуск студента має бути видано спеціальне розпорядження декана чи директора інституту на основі доповідної викладача. Без такого розпорядження декана факультету/директора інституту не допустити до складення іспиту/заліку не можуть.

У нас на факультеті деканат почав перевіряти присутність на парах. Я не знаю точно, за яким принципом вони обирають, на яких парах приходити і перевіряти студентів. Але попередили, що у разі, якщо тричі помітять, що студента не було, то йому виносять догану. Перше, що я не розумію, що мені з того, що вони його виносять, а друге, чи взагалі підпорядковується це правилам КНУ?

Відповідно до пункту 9.3.5. “Положення про організацію навчання в КНУ” від 2018 року “відвідування навчальних занять і проходження передбачених Освітньою програмою практик є обов’язковим для здобувача освіти”, а отже відвідування лекцій є обов’язковим.

Пункт 9.10.1. “Положення про організацію навчання в КНУ” серед підстав притягнення студентів до відповідальності є невиконання вимог Освітньої програми (індивідуального навчального плану), порушення академічної доброчесності, невиконання вимог договору/угоди про навчання.

Пункт 9.10.2. “Положення про організацію навчання в КНУ”:

Види відповідальності здобувачів освіти за невиконання своїх обов’язків і зобов’язань, а також порядок притягнення їх до відповідальності визначають закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, регуляторні акти Міністерства освіти і науки України, Статут та інші нормативно-правові акти Університету, а також договір/угода про навчання. Зокрема:

  • зауваження;
  • попередження;
  • догана;
  • скасування результатів оцінювання;
  • позбавлення академічної стипендії;
  • позбавлення наданих Університетом пільг з оплати навчання;
  • позбавлення права на проживання у гуртожитку;
  • відрахування з Університету (за невиконання індивідуального навчального плану, порушення умов договору/контракту, академічної доброчесності та в інших випадках, що передбачені законодавством);
  • інші види відповідальності, що затверджені Вченою Радою Університету за погодженням з органами самоврядування здобувачів освіти.

Отже, за невідвідування лекцій можуть бути накладені догани.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про вищу освіту” «Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти» (посилання додається) підставами для відрахування можуть бути:

  1. завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
  2. власне бажання;
  3. переведення до іншого навчального закладу;
  4. невиконання індивідуального навчального плану;
  5. порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
  6. інші випадки, передбачені законом.

Отже, за пропуск лекції чи отримання догани відрахувати не можуть. Відрахування можливе, якщо максимально допустима кількість пропущених годин відповідно до навчального плану перевищена.

Також відповідно до пункту 7.10. Статуту КНУ імені Т. Шевченка “До обов’язків осіб, які навчаються в Університеті належить […] − виконувати вимоги освітньої (наукової) програми. Особа, яка без поважних причин пропустила понад половину навчального часу у семестрі, може бути відрахована за невиконання навчального плану”.

Крім того, ситуація може залежати від конкретної навчальної програми.

За яких умов і причин я зможу отримати індивідуальний графік навчання?

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються в закладах вищої освіти, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану. Положенням про організацію освітнього процесу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (далі – Положення) у пункті 1.3 під індивідуальним навчальним правом розуміється документ, що визначає послідовність, форму й темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії і створюється закладом освіти у взаємодії зі здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів. До індивідуального навчального плану входять обов’язкові компоненти (навчальні дисципліни, практики, курсові роботи тощо) освітньої програми та дисципліни (види робіт), що обрані здобувачем освіти у порядку реалізації свого права на вибір 25 % від обсягу програми підготовки.

Що ж до поняття «індивідуальний графік», то ні Статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ні Положення не містять його визначення. Лише у п. 9.3.4 Положення встановлено, що за мотивованою заявою здобувача освіти, що погоджена викладачем, який читає лекції, керівник структурного підрозділу своїм розпорядженням може надати йому дозвіл на вільне відвідування лекційних занять (звичайно такі дозволи не надають студентам 1-2 курсів за рівнями молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра, бакалавра). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів.

Однак відсутність закріплення поняття «індивідуальний навчальний графік» у вищезазначених актах не дає підстави говорити про неможливість його отримання. Адже в основному вирішення цього питання регулюється положеннями структурних підрозділів університету. Наприклад, згідно з Положенням щодо індивідуального графіка навчання в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Положення – 2) студент може отримати дозвіл на навчання за індивідуальним графіком за таких умов:

  • відсутність академічної заборгованості за минулий семестр (навчальний рік);
  • відсутність фінансової заборгованості на момент оформлення індивідуального графіка;
  • наявність довідки про місце працевлаштування за фахом;
  • наявність довідки про стан здоров’я, що не дозволяє відвідувати заняття денної форми навчання (Форма 095; якщо стан здоров’я потребує тривалого лікування, разом із формою  095 додається Форма 027);
  • дозвіл на навчання за програмою академічної мобільності.

Можна простежити, що Інститут журналістики серед умов отримання дозволу на навчання за індивідуальним графіком визначає наявність постійного працевлаштування за фахом, наявність проблем зі станом здоров’я, що унеможливлюють відвідування занять, а також навчання за програмою академічної мобільності.

Такий індивідуальний графік навчання надається студенту на один семестр навчального року, після завершення якого кожен студент за потреби може подовжити цю форму навчання в установленому порядку.

Як ми бачимо, вирішення цього питання належить до компетенції адміністрації відповідних структурних підрозділів університету (інститутів, факультетів тощо). Тому рекомендуємо звернутися до деканату для отримання детальної інформації щодо умов отримання індивідуального графіку та документів, які необхідно для цього подати.

Чи маю я право на отримання соціальної стипендії, якщо я є сином учасника бойових дій, але не в ООС/АТО?

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України “Про вищу освіту “розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України”. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045 “Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів”.

Відповідно до підпункту 4.5 «Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які не перебувають в академічній відпустці, із числа осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”».

Отже, Ви маєте право на соціальну стипендію за таких умов:

  1. Ви не перебуваєте в академічній відпустці.
  2. Вам не виповнилося 23 роки.
У мене статус сироти, зробили зміну в законі про житло для дітей сиріт, а саме: країна буде платити 50% за житло, а решту сироті дають в кредит. Як мені цим скористатися?

Відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а саме статті 8, право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до пункту 3 НАКАЗУ №85-32 ВІД 08.02.2017р. «Про оплату за користування гуртожитками університету», студенти-сироти, які знаходяться на повному державному забезпеченні, проживають в гуртожитках Університету безкоштовно. Якщо ви не проживаєте в гуртожитку безкоштовно, рекомендуємо вам звернутись до Дирекції студмістечка КНУ ім. Тараса Шевченка, що знаходиться у гуртожитку №6 за адресою вул. Ломоносова, 59. Крім того, рекомендуємо вам звернути увагу і на інші пільги, які передбачені для дітей-сиріт, зазначені у ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ПКМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

Щодо дотримання прав мешканців гуртожитків
Згідно листу МОН № 1/9-577 від 31.10.17 року щодо дотримання прав мешканців гуртожитків незаконними вважаються:
  • встановлення часових обмежень доступу до гуртожитків;
  • залучення до примусових робіт (у тому числі чергувань);
  • безпідставне проникнення до житла (кімнати).

Право на оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників

До кого звертатись? До того, хто вищий за ієрархією. Якщо ваші права порушив викладач – звертаємось до декана, якщо порушення зі сторони декана – до ректора. Суди ж ще ніхто не скасовував. Тому не забувай, що на кожну посадову особу можна знайти вплив.

Ефективність твоєї скарги підніметься, якщо ти знайдеш “братів за нещастям”, і ви напишете колективну скаргу про порушення права.

Запам’ятай лише одну річ: твої права за тебе ніхто не захистить. І захищати їх чи ні – це твій вибір. Можеш просто розвернутися і забути. А можеш дещо більше…